відчайдушність

ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3.

Мужній спокій при небезпеці, завзяття, одчайдушність, героїзм.. — такими рисами наділені образи козаків (Іст. укр. літ., І, 1954, 157).

Значення в інших словниках

1. відчайдушність — відчайду́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відчайдушність — -ності, ж. Властивість за знач. відчайдушний 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчайдушність — ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3. Захоплені його [Юрія Хмельницького] відчайдушністю, понукувані мурзою Кучуком, татари повернули знову і посилили натиск на козаків (В.  Словник української мови у 20 томах
4. відчайдушність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови