1. Словник української мови в 11 томах

відчайдушність

ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3.

Мужній спокій при небезпеці, завзяття, одчайдушність, героїзм.. — такими рисами наділені образи козаків (Іст. укр. літ., І, 1954, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчайдушність — відчайду́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відчайдушність — -ності, ж. Властивість за знач. відчайдушний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчайдушність — ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3. Захоплені його [Юрія Хмельницького] відчайдушністю, понукувані мурзою Кучуком, татари повернули знову і посилили натиск на козаків (В. Словник української мови у 20 томах
  4. відчайдушність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови