1. Словник української мови в 11 томах

відчайдушно

ВІДЧАЙДУ́ШНО. Присл. до відчайду́шний.

— Браток, — гукнув [Барабаш] весело й якось одчайдушна, — дай промчу раз — розімнуся після лікарні… (Сміл., Зустрічі, 1936, 8);

Цієї смерті Філька не хотів, тому так одчайдушно закричав він, намагаючись зупинити, повернути назад, врятувати хорошу .людину від загибелі (Шиян, Баланда, 1957, 111);

Одчайдушно бився [Рубанюк], аж поки не впав знесилений на холодну землю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчайдушно — відчайду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відчайдушно — Присл. до відчайдушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчайдушно — ВІДЧАЙДУ́ШНО. Присл. до відчайду́шний. – Браток, – гукнув [Барабаш] весело й якось одчайдушно, – дай промчу раз – розімнуся після лікарні... (Л. Смілянський); Я до тебе прийшов із захопленням сина .. Словник української мови у 20 томах