Великий тлумачний словник сучасної мови

відщебетати

відщебета́ти

-ече, док., перех. і неперех.

Закінчити, перестати щебетати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відщебетати — відщебета́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., що і без прям. дод. Закінчити, перестати щебетати. А соловейко .. і відщебетав, і дітей вигодував по чагарникових луках, і разом із дорослими пташенятами відлетів десь у кінці вересня (Є. Гуцало); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Відщебетав соловейко; *Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (Сос., Щастя.., 1962, 129).  Словник української мови в 11 томах
  4. відщебетати — Відщебета́ти, -чу́, -чеш гл. Окончить щебетать.  Словник української мови Грінченка