відщебетати

ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., що і без прям. дод.

Закінчити, перестати щебетати.

А соловейко .. і відщебетав, і дітей вигодував по чагарникових луках, і разом із дорослими пташенятами відлетів десь у кінці вересня (Є. Гуцало);

* Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. відщебетати — відщебета́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відщебетати — -ече, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Відщебетав соловейко; *Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (Сос., Щастя.., 1962, 129).  Словник української мови в 11 томах
4. відщебетати — Відщебета́ти, -чу́, -чеш гл. Окончить щебетать.  Словник української мови Грінченка