1. Словник української мови у 20 томах

відщебетати

ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., що і без прям. дод.

Закінчити, перестати щебетати.

А соловейко .. і відщебетав, і дітей вигодував по чагарникових луках, і разом із дорослими пташенятами відлетів десь у кінці вересня (Є. Гуцало);

* Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщебетати — відщебета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщебетати — -ече, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Відщебетав соловейко; *Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (Сос., Щастя.., 1962, 129). Словник української мови в 11 томах
  4. відщебетати — Відщебета́ти, -чу́, -чеш гл. Окончить щебетать. Словник української мови Грінченка