відщебетати
Відщебета́ти, -чу́, -чеш
гл. Окончить щебетать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщебетати — відщебета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відщебетати — -ече, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., що і без прям. дод. Закінчити, перестати щебетати. А соловейко .. і відщебетав, і дітей вигодував по чагарникових луках, і разом із дорослими пташенятами відлетів десь у кінці вересня (Є. Гуцало); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- відщебетати — ВІДЩЕБЕТА́ТИ, е́че, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати щебетати. Відщебетав соловейко; *Образно. Про тебе я іще не все одмріяв, іще не все, не все одщебетав (Сос., Щастя.., 1962, 129). Словник української мови в 11 томах