відщеплювати

відще́плювати

-юю, -юєш, відщепляти, -яю, -яєш, недок., відщепити, -еплю, -епиш; мн. відщеплять; док., перех.

1》 Відбивати, відколювати частину чого-небудь.

2》 хім. Відокремлювати, відділяти одні молекули або їх частини від інших.

Значення в інших словниках

1. відщеплювати — відще́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відщеплювати — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відще́плять; док., що. 1. Відбивати, відколювати частину чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. відщеплювати — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відще́плять; док., перех. 1. Відбивати, відколювати частину чого-небудь. Сокира або відщеплювала тоненькі тріски, або загрузала між суками, і її доводилось довго витягати назад (Мур., Бук.  Словник української мови в 11 томах