віділлятий

віділля́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до віділляти.

Значення в інших словниках

1. віділлятий — віді́лля́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віділлятий — ВІДІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віділля́ти. Віділлята з відра вода знадобилася втікачам пізніше (з газ.).  Словник української мови у 20 томах