Великий тлумачний словник сучасної мови

відіменний

відіме́нний

-а, -е, грам.

Утворений від іменника, прикметника, числівника чи займенника. Відіменні топонімічні назви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відіменний — відіме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відіменний — ВІДІМЕННИЙ – ВІДІМЕННИКОВИЙ Відіменний, грам. Утворений від іменника або прикметника. Відіменниковий, грам. Утворений від іменника: відіменникові прислівники.  Літературне слововживання
  3. відіменний — ВІДІМЕННИ́Й, а́, е́, лінгв. Утворений або похідний від іменних частин мови. Особливо помітним є кількісне зростання відіменних прийменникових утворень у науковому, офіційно-діловому і публіцистичному стилях (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. відіменний — Відіме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відіменний — ВІДІМЕ́ННИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника або прикметника. Відіменні топонімічні назви.  Словник української мови в 11 томах