відіменний
ВІДІМЕННИ́Й, а́, е́, лінгв.
Утворений або похідний від іменних частин мови.
Особливо помітним є кількісне зростання відіменних прийменникових утворень у науковому, офіційно-діловому і публіцистичному стилях (з наук. літ.);
// Утворений від власного імені людини.
Цікавими є джерела походження українських прізвищ, серед яких виділяються прізвища відіменного походження, наприклад: Васильченко, Борисюк, Іванюта, Олексієнко та ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)