відіменний

ВІДІМЕ́ННИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника або прикметника.

Відіменні топонімічні назви.

Значення в інших словниках

1. відіменний — відіме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відіменний — ВІДІМЕННИЙ – ВІДІМЕННИКОВИЙ Відіменний, грам. Утворений від іменника або прикметника. Відіменниковий, грам. Утворений від іменника: відіменникові прислівники.  Літературне слововживання
3. відіменний — -а, -е, грам. Утворений від іменника, прикметника, числівника чи займенника. Відіменні топонімічні назви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відіменний — ВІДІМЕННИ́Й, а́, е́, лінгв. Утворений або похідний від іменних частин мови. Особливо помітним є кількісне зростання відіменних прийменникових утворень у науковому, офіційно-діловому і публіцистичному стилях (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. відіменний — Відіме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)