Великий тлумачний словник сучасної мови

відіменниковий

відіменнико́вий

-а, -е, грам.

Утворений від іменника. Відіменникові прислівники.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відіменниковий — відіменнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відіменниковий — ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Утворений або похідний від іменника. Як письменник, І. Багряний принагідно творить слова-оказіоналізми. Це здебільшого відіменникові дієслова: політикувати, зідіотіти, скалозубити, бандитувати (В. Русанівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. відіменниковий — ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника. Відіменникові прислівники.  Словник української мови в 11 томах