Великий тлумачний словник сучасної мови

відімкнений

віді́мкнений

відімкнутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відімкнути.

|| відімкнено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відімкнений — віді́мкнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відімкнений — ВІДІ́МКНЕНИЙ, ВІДІ́МКНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відімкну́ти. – Я увійшов, світлиця була одімкнута (Г. Квітка-Основ'яненко); У відімкнуту браму посунуло цілими хмарами зажерливе до грабіжки, хиже військо (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. відімкнений — ВІДІ́МКНЕНИЙ, ВІДІ́МКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відімкну́ти. — Я увійшов, світлиця була одімкнута (Кв.-Осн., II, 1956, 293); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий (Мик., II, 1957, 195).  Словник української мови в 11 томах