вілани

віла́ни

-ів, мн.

У середньовічних Франції, Італії, Німеччині – селяни, особисто вільні, але залежні від феодала як власника землі.

Значення в інших словниках

1. вілани — віла́ни (лат. villani, від villa – садиба, маєток) категорія феодально залежних селян у країнах Західної Європи за середньовіччя, у Франції, Німеччині, Італії – особисто вільні селяни, які за землю відбували різні повинності, в Англії – кріпаки.  Словник іншомовних слів Мельничука