Великий тлумачний словник сучасної мови

віланела

вілане́ла

-и, ж.

Пісенний жанр народного походження, популярний в 15-16 ст. в Італії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. віланела — ВІЛАНЕ́ЛА, и, ж., муз. Жанр італійської побутової лірики XV–XVI ст., в основі якого лежить переважно неаполітанська народна пісня, яка виконувалася під час польових робіт. Музика віланели мажорна, нерідко танцювальна.  Словник української мови у 20 томах
  2. ВІЛАНЕЛА — • ВІЛАНЕЛА , віланель (італ. villanella, франц. villanelle, від лат. villanus — сільський) — пісенно-поетичний жанр у староітал. і старофранц. поезії. Виник у 15 ст. в Неаполі із сел. нар. пісні, згодом поширився по всій Італії (Д. да Нола...  Українська літературна енциклопедія