Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вільглий —
ВІ́ЛЬГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що воло́гий; сирий. Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вільглий пронизливий вітер прошив благеньке пальтечко, гострими голочками вп'явшись у тіло (із журн.).
Словник української мови у 20 томах