вільглий

ВІ́ЛЬГЛИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що воло́гий; сирий.

Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник);

Вільглий пронизливий вітер прошив благеньке пальтечко, гострими голочками вп'явшись у тіло (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вільглий — -а, -е, рідко. Те саме, що вологий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вільглий — див. мокрий  Словник синонімів Вусика