вільгота

вільго́та

I -и, ж.

1》 Те саме, що вогкість.

2》 Те саме, що волога.

II -и, ж., заст.

Певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов'язань.

Значення в інших словниках

1. вільгота — вільго́та 1 іменник жіночого роду вогкість вільго́та 2 іменник жіночого роду послаблення обмежень рідко  Орфографічний словник української мови
2. вільгота — ВІЛЬГО́ТА¹, и, ж. 1. Те саме, що во́гкість. Дощ був під вечір, і у вікно – вільгота (Д. Бузько); Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі – наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. вільгота — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З.  Словник синонімів української мови
4. вільгота — ВІЛЬГО́ТА¹, и, ж. 1. Те саме, що во́гкість. Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Смолич, Мир.., 1958, 465). 2. Те саме, що воло́га. Очі в неї блищать якось особливо ..  Словник української мови в 11 томах
5. вільгота — Вільгота, -ти ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.  Словник української мови Грінченка