вінілхлорид

вінілхлори́д

-у, ч.

Ненасичений аліфатичний галогеновмістний вуглеводень.

Значення в інших словниках

1. вінілхлорид — вінілхлори́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вінілхлорид — ВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Безбарвний газ із слабким запахом хлороформу, який застосовують у виробництві синтетичних смол. Ацетилен у великій кількості використовують для виробництва вінілхлориду (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вінілхлорид — вінілхлори́д (від вініл і хлориди) органічна сполука, безбарвний газ з слабким запахом хлороформу. Застосовують у виробництві синтетичних смол.  Словник іншомовних слів Мельничука