вінілхлорид

ВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім.

Безбарвний газ із слабким запахом хлороформу, який застосовують у виробництві синтетичних смол.

Ацетилен у великій кількості використовують для виробництва вінілхлориду (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вінілхлорид — вінілхлори́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вінілхлорид — -у, ч. Ненасичений аліфатичний галогеновмістний вуглеводень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вінілхлорид — вінілхлори́д (від вініл і хлориди) органічна сполука, безбарвний газ з слабким запахом хлороформу. Застосовують у виробництві синтетичних смол.  Словник іншомовних слів Мельничука