Великий тлумачний словник сучасної мови

віскоза

віско́за

-и, ж.

Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. віскоза — віско́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. 1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін. Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини.  Словник української мови у 20 томах
  3. віскоза — віско́за (лат. viscosus – клейкий, в’язкий, від viscum – клей) концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. віскоза — Клейка речовина, яку одержують, діючи натрієвим лугом і дисульфідом вуглецю на целюлозу; напівфабрикат процесу виробництва волокон, напр., віскозного шовку, целофану.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Наприкінці минулого сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк з деревини.  Словник української мови в 11 томах