віскоза
ВІСКО́ЗА, и, ж.
1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін.
Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини. Його назвали віскозним через те, що тонкі шовковисті нитки одержують з густого, як мед, сиропу – віскози (з наук.-попул. літ.);
Віскоза – концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру (з наук.-попул. літ.).
2. Штучний шовк.
Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку (О. Копиленко);
* Образно. Бачите, це, що я п'ю, називається “какао”. Але хіба це насправді какао? Це віскоза, скло, свинець, пісок – усе на світі, але не какао! (Ю. Андрухович);
// розм. Вироби, одяг з такого шовку.
Одягнена у віскозу.
Словник української мови (СУМ-20)