віскоза
ВІСКО́ЗА, и, ж.
1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін.
Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини. Його назвали віскозним через те, що тонкі шовковисті нитки одержують з густого, як мед, сиропу – віскози (з наук.-попул. літ.);
Віскоза – концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру (з наук.-попул. літ.).
2. Штучний шовк.
Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку (О. Копиленко);
* Образно. Бачите, це, що я п'ю, називається “какао”. Але хіба це насправді какао? Це віскоза, скло, свинець, пісок – усе на світі, але не какао! (Ю. Андрухович);
// розм. Вироби, одяг з такого шовку.
Одягнена у віскозу.
Значення в інших словниках
- віскоза — віско́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віскоза — -и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віскоза — віско́за (лат. viscosus – клейкий, в’язкий, від viscum – клей) концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану. Словник іншомовних слів Мельничука
- віскоза — Клейка речовина, яку одержують, діючи натрієвим лугом і дисульфідом вуглецю на целюлозу; напівфабрикат процесу виробництва волокон, напр., віскозного шовку, целофану. Універсальний словник-енциклопедія
- віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Наприкінці минулого сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк з деревини. Словник української мови в 11 томах