віскоза

віско́за

(лат. viscosus – клейкий, в’язкий, від viscum – клей)

концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Наприкінці минулого сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк з деревини. Словник української мови в 11 томах
  2. віскоза — віско́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. віскоза — -и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. 1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін. Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини. Словник української мови у 20 томах
  5. віскоза — Клейка речовина, яку одержують, діючи натрієвим лугом і дисульфідом вуглецю на целюлозу; напівфабрикат процесу виробництва волокон, напр., віскозного шовку, целофану. Універсальний словник-енциклопедія