віскоза

ВІСКО́ЗА, и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін.

Наприкінці минулого сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк з деревини. Його назвали віскозним через те, що тонкі шовковисті нитки одержують з густого, як мед, сиропу — віскози (Наука.., 1, 1955, 9);

Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку (Коп., Тв., 1955, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віскоза — віско́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віскоза — -и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. 1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін. Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини. Словник української мови у 20 томах
  4. віскоза — віско́за (лат. viscosus – клейкий, в’язкий, від viscum – клей) концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. віскоза — Клейка речовина, яку одержують, діючи натрієвим лугом і дисульфідом вуглецю на целюлозу; напівфабрикат процесу виробництва волокон, напр., віскозного шовку, целофану. Універсальний словник-енциклопедія