1. Словник української мови в 11 томах

віск

ВІСК, во́ску, ч.

1. Пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників.

Теплий солодкавий дух воску, що стікав по свічках, підіймав з грудей до горла жалість (Коцюб., II, 1955, 352);

Той факт, що бджоли самі виділяють віск для будівництва стільників, тепер загальновідомий (Бджоли, 1955, 54);

*Образно. Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 175);

*У порівн. Нимидора лежала жовта, як віск (Н.-Лев., II, 1956, 248).

◊ Вилива́ти з во́ску [тала́н] до́лю, заст. див. вилива́ти.

2. Якісно близька до бджолиного воску маса мінерального або рослинного походження.

У копальнях земного воску бачив Яким чималі дива… (Ков., Світ.., 1960, 27);

На поверхні листків багатьох рослин спостерігається утворення тонкого шару воску, який виділяється клітинами епідермісу (Практ. з анат. рослин, 1955, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віск — віск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віск — Віск. У сполуч. тілько воску й свічки — все, що є кращого. Дві сотні з половиною сьвідомих інтелігентних Русинів — тілько всего воску й сьвічки маємо ту, а решта — то несьвідомий нарід, котрий жде не нажде... Українська літературна мова на Буковині
  3. віск — [в'іск] воску, м. (на) воску Орфоепічний словник української мови
  4. віск — воску, ч. 1》 Пластична маса жовтого чи білого кольору, яку виробляють бджоли для стільника. 2》 Якісно близька до бджолиного воску маса мінерального або рослинного походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віск — ВІСК, во́ску, ч. 1. Органічна речовина жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників. Теплий солодкавий дух воску, що стікав по свічках, підіймав з грудей до горла жалість (М. Словник української мови у 20 томах
  6. віск — віск: ◊ м'яки́й як віск → м'який Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. віск — Воскова вдача: аби до тепла, так і тане. Має дуже м'яку вдачу. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. віск — бода́й (щоб) ти (він, вона́ і т. ін.) ска́пав, як віск, лайл. Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. (Баба Олена:) Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан). Фразеологічний словник української мови
  9. віск — Віск, во́ску, на воску́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. віск — Віск, воску м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. н. п. ум. вощок, вощечок. Грин. ІІІ. 8. Сим. 221. Словник української мови Грінченка