1. Словник української мови в 11 томах

вісень

ВІ́СЕНЬ, і, ж., діал. Осінь.

Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в’янув і обсипавсь (Вовчок, І, 1955, 203);

[Мати:] Вже якось сама управлюся, а там на вісень,. знайду собі невістку (Л. Укр., III, 1952, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісень — ві́сень іменник жіночого роду осінь діал. Орфографічний словник української мови
  2. вісень — Осінь Словник чужослів Павло Штепа
  3. вісень — -і, ж., діал. Осінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вісень — ВІ́СЕНЬ, і, ж., діал. Осінь. Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в'янув і обсипавсь (Марко Вовчок); [Мати:] Вже якось сама управлюся, а там на вісень .. знайду собі невістку (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. вісень — Вісень, -ні ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. І. 80). Словник української мови Грінченка