віскоза
Клейка речовина, яку одержують, діючи натрієвим лугом і дисульфідом вуглецю на целюлозу; напівфабрикат процесу виробництва волокон, напр., віскозного шовку, целофану.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віскоза — віско́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віскоза — -и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. 1. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, целофану і т. ін. Наприкінці XIX сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк із деревини. Словник української мови у 20 томах
- віскоза — віско́за (лат. viscosus – клейкий, в’язкий, від viscum – клей) концентрований розчин ксантогенату целюлози (продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану. Словник іншомовних слів Мельничука
- віскоза — ВІСКО́ЗА, и, ж. Речовина, що виробляється з целюлози та йде на виготовлення штучного шовку, шкіри, пластичних виробів і т. ін. Наприкінці минулого сторіччя вчені навчились виготовляти штучний шовк з деревини. Словник української мови в 11 томах