Значення в інших словниках
-
вітряниця —
вітряни́ця іменник жіночого роду буря діал.
Орфографічний словник української мови
-
вітряниця —
ВІТРЯНИ́ЦЯ¹, і, ж., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар). ВІТРЯНИ́ЦЯ², і, ж. Народна назва анемони; вітряк (див. вітря́к²).
Словник української мови у 20 томах
-
вітряниця —
БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.
Словник синонімів української мови
-
вітряниця —
ВІТРЯНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (Гончар, І, 1954, 173).
Словник української мови в 11 томах
-
вітряниця —
1. Те саме, що й рушник. 2. Жердина, яка захищає солом'яну покрівлю від руйнувань опадами і вітром, притискуючи її до дерев'яної основи. 3. Даховий простір або високий поміст, пристосовані для сушіння білизни, овочів тощо. 4. Російськомовна назва вітряка.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
вітряниця —
Вітряниця, -ці ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Словник української мови Грінченка