віщувати

віщува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати.

|| Своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів).

|| Інтуїтивно щось відчувати.

2》 Бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить.

|| Указувати на щось; означати.

Значення в інших словниках

1. віщувати — віщува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віщувати — Пророкувати, пророчити, провіщати, прорікати, віщати; (зміни) передбачати, завбачати, казати наперед, прогнозувати; (- серце) відчувати; (- сон) означати.  Словник синонімів Караванського
3. віщувати — ВІЩУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати. [Поліксена:] Кассандро, признавайся, значить, правда, що ти його [царя Ономая] кляла і віщувала йому й лідійцям згубу?...  Словник української мови у 20 томах
4. віщувати — див. передбачати  Словник синонімів Вусика
5. віщувати — віщу́є се́рце що. Хто-небудь відчуває наближення певних подій (перев. неприємних). Чогось їй було сумно, чогось було журно. Наче віщувало серце якесь лихо несподіване (М. Коцюбинський); — Щось Олекса забарився,— зітхнула Ярина. ...  Фразеологічний словник української мови
6. віщувати — ВІДЧУВА́ТИ (інтуїтивно угадувати, здогадуватися), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ) рідше, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, провісти́ти, зачу́ти, спочу́ти, очу́ти.  Словник синонімів української мови
7. віщувати — Віщува́ти, -щу́ю, -щу́єш, -щу́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. віщувати — ВІЩУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати. [Поліксена:] Кассандро, признавайся, значить, правда, що ти його [царя Ономая] кляла і віщувала йому й лідійцям згубу? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. віщувати — Віщувати, -щую, -єш гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.  Словник української мови Грінченка