в'яжучий

в'я́жучий

-а, -е.

Який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.).

|| у знач. ім. в'яжуче, -чого, с. Матеріал, який в'яже (у 5 знач.).

Значення в інших словниках

1. в'яжучий — в'я́жучий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. в'яжучий — В'Я́ЖУЧИЙ, а, е, спец. 1. Який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.). Для виготовлення в'яжучих матеріалів у цегляних і кам'яних кладках пісок змішують з цементом або вапном (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах