1. Великий тлумачний словник сучасної мови

в'яжучий

в'я́жучий

-а, -е.

Який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.).

|| у знач. ім. в'яжуче, -чого, с. Матеріал, який в'яже (у 5 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'яжучий — в'я́жучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. в'яжучий — В'Я́ЖУЧИЙ, а, е, спец. 1. Який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.). Для виготовлення в'яжучих матеріалів у цегляних і кам'яних кладках пісок змішують з цементом або вапном (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах