в'язистий

в'я́зистий

-а, -е.

Який має сильно розвинуті в'язи. В'язистий чоловік.

Значення в інших словниках

1. в'язистий — в'я́зи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. в'язистий — В'Я́ЗИСТИЙ, а, е. Який має розвинені в'язи. Мали [батарейці] за звичай голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку. Може, тому здавались особливо в'язистими – шиї наче витесані (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. в'язистий — див. сильний  Словник синонімів Вусика