в'їдливий

в'ї́дливий

(уїдливий), -а, -е.

1》 Те саме, що настирливий 1); причепливий.

|| Дошкульний, невідв'язний (про комах).

|| Який набридає, дратує (про однотонне безперервне звучання).

2》 Який любить вражати, ображати когось. В'їдливий критик.

|| Ущипливий, їдкий.

3》 Який глибоко проникає, просякає в що-небудь; їдкий.

Значення в інших словниках

1. в'їдливий — (який любить дошкуляти словом) ущипливий, колючий, дошкульний.  Словник синонімів Полюги
2. в'їдливий — в'ї́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. в'їдливий — (хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.  Словник синонімів Караванського
4. в'їдливий — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), а, е. 1. Те саме, що насти́рливий 1; причепливий. Нічого було діяти: від уїдливого хлопця ніяким чином не можна було одв'язатися (Л. Яновська); – “Таке воно вредне та в'їдливе. Хочеш чи не хочеш, а на чорне біле кажи.  Словник української мови у 20 томах
5. в'їдливий — див. злий  Словник синонімів Вусика
6. в'їдливий — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал.  Словник синонімів української мови