Великий тлумачний словник сучасної мови

в'їдливо

в'ї́дливо

їдливо).

Присл. до в'їдливий 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. в'їдливо — в'ї́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. в'їдливо — В'Ї́ДЛИВО (УЇ́ДЛИВО). Присл. до в'ї́дливий. Валя в'їдливо впився очима в діда: – А що, злякались? Злякались? (С. Васильченко); Здалеку в'їдливо напливає загрозливий шум (М. Стельмах); – А чи їла ти коли таку [ковбасу] у себе, на своєму господарстві?...  Словник української мови у 20 томах