в'їдливо

В'Ї́ДЛИВО (УЇ́ДЛИВО).

Присл. до в'ї́дливий.

Валя в'їдливо впився очима в діда: – А що, злякались? Злякались? (С. Васильченко);

Здалеку в'їдливо напливає загрозливий шум (М. Стельмах);

– А чи їла ти коли таку [ковбасу] у себе, на своєму господарстві? – уїдливо спитав він (Панас Мирний);

Коваль знає цю мову вогню, що безжально й уїдливо впивається пекучими язиками у сталь (з газ.).

Значення в інших словниках

1. в'їдливо — в'ї́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. в'їдливо — (уїдливо). Присл. до в'їдливий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови