в'їдливо
В'Ї́ДЛИВО (УЇ́ДЛИВО).
Присл. до в'ї́дливий.
Валя в'їдливо впився очима в діда: – А що, злякались? Злякались? (С. Васильченко);
Здалеку в'їдливо напливає загрозливий шум (М. Стельмах);
– А чи їла ти коли таку [ковбасу] у себе, на своєму господарстві? – уїдливо спитав він (Панас Мирний);
Коваль знає цю мову вогню, що безжально й уїдливо впивається пекучими язиками у сталь (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me