габлі

га́блі

-ів, мн., зах.

Вила з кульками на кінцях зубців для навантаження, вигрібання картоплі та інших коренеплодів.

Значення в інших словниках

1. габлі — див. вила  Словник синонімів Вусика
2. габлі — ГА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на габлі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (Стельмах, Хліб.., 1959. 539).  Словник української мови в 11 томах
3. габлі — Габлі, -лів м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.  Словник української мови Грінченка