габлі

ГА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями.

Василина спирається на габлі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (Стельмах, Хліб.., 1959. 539).

Значення в інших словниках

1. габлі — -ів, мн., зах. Вила з кульками на кінцях зубців для навантаження, вигрібання картоплі та інших коренеплодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. габлі — див. вила  Словник синонімів Вусика
3. габлі — Габлі, -лів м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.  Словник української мови Грінченка