Значення в інших словниках
-
гадючище —
гадю́чище іменник жіночого або середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гадючище —
ГАДЮ́ЧИЩЕ, а, с. і ж. 1. Збільш. до гадю́ка 1. – Отакенна гадючище! Оповила кругом будячину, голову виставила проти сонця та й сичить (Панас Мирний); Я купаюсь собі, а потім зирк на берег, придивилась: там велике гадючище повзає (з мемуарної літ.
Словник української мови у 20 томах
-
гадючище —
ГАДЮ́ЧИЩЕ, а, с. і ж. Збільш. до гадю́ка 1. — Отакенна гадючище! Оповила кругом будячину, голову виставила проти сонця та й сичить (Мирний, IV, 1955, 11).
Словник української мови в 11 томах