Великий тлумачний словник сучасної мови

гайдамачити

гайдама́чити

-чу, -чиш, недок., розм.

Чинити розбій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гайдамачити — гайдама́чити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гайдамачити — ГАЙДАМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Розбишакувати. – Тепер небезпечно в лядському краї: ляхи гайдамачать по лісах, по дорогах... (М. Старицький); – Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. гайдамачити — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. гайдамачити — Гайдама́чити, -ма́чу, -чиш, -чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гайдамачити — ГАЙДАМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Чинити розбій. — Махновський душогубе.., гайдамачиш по степах із ножем за халявою (Ю. Янов., II, 1958, 175).  Словник української мови в 11 томах
  6. гайдамачити — Гайдамачити, -чу, -чиш гл. = гайдамакувати. Аф. 353.  Словник української мови Грінченка