гайдей

гайде́й

-я, ч., зах.

Чередник.

Значення в інших словниках

1. гайдей — Гайдей, -дея м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. см. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.  Словник української мови Грінченка