гайдей

Гайдей, -дея

м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. см. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.

Значення в інших словниках

1. гайдей — -я, ч., зах. Чередник.  Великий тлумачний словник сучасної мови