ганьблений

га́ньблений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ганьбити.

Значення в інших словниках

1. ганьблений — га́ньблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ганьблений — ГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ганьби́ти. Повір сам, що воскрес твій гнаний, зраджений, ганьблений і розіп'ятий Бог, – і ти побачиш, як, подібно до тих римських воїнів, що вартували коло гроба Господня...  Словник української мови у 20 томах