ганьблений

ГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ганьби́ти.

Повір сам, що воскрес твій гнаний, зраджений, ганьблений і розіп'ятий Бог, – і ти побачиш, як, подібно до тих римських воїнів, що вартували коло гроба Господня, розбіжаться в трепетнім страху всі його супостати (Б. Антоненко-Давидович);

Попри всі утиски та заборони український народ зберіг свою мову, в цьому йому активно допомагала українська інтелігенція – репресована, ганьблена, але нескорена (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ганьблений — га́ньблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ганьблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ганьбити.  Великий тлумачний словник сучасної мови