ганьблений
ГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ганьби́ти.
Повір сам, що воскрес твій гнаний, зраджений, ганьблений і розіп'ятий Бог, – і ти побачиш, як, подібно до тих римських воїнів, що вартували коло гроба Господня, розбіжаться в трепетнім страху всі його супостати (Б. Антоненко-Давидович);
Попри всі утиски та заборони український народ зберіг свою мову, в цьому йому активно допомагала українська інтелігенція – репресована, ганьблена, але нескорена (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ганьблений — га́ньблений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ганьблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови