1. Словник української мови у 20 томах

ганьбитися

ГАНЬБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. ганьбляться, недок.

Соромитися.

Коли вже діяти, то – напевно й неабияк, а не пасти задніх або, ще гірше, ганьбитися (Б. Антоненко-Давидович);

Довго не міг глянути Насті у вічі, боявся поскаржитися матері, ганьбився сказати братам (І. Чендей);

Тур ішов важче й важче, дедалі більше припадав на поранену ногу, але не падав, мабуть, не хотів ганьбитися перед усім турячим племенем (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганьбитися — ганьби́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ганьбитися — -блюся, -бишся, недок., діал. Соромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ганьбитися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. ганьбитися — ГАНЬБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся, недок., діал. Соромитися. Довго не міг глянути Насті у вічі, боявся поскаржитися матері, ганьбився сказати братам (Чендей, Вітер.., 1958, 43). Словник української мови в 11 томах
  5. ганьбитися — Ганьбитися, -блюся, -бишся гл. 1) Быть порицаему, хулиму, порицаться, хулиться. 2) Стыдиться. Угор. Словник української мови Грінченка