ганяння

ганя́ння

-я, с.

Дія за знач. ганяти і ганятися.

Значення в інших словниках

1. ганяння — ганя́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ганяння — ГАНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ганя́ти 1, 2. Одно ганяння з ранку і до ночі (Сл. Гр.); Голодні, перепавші [перепалі] од ганяння по діброві пси аж вищать (І. Нечуй-Левицький); Ну, а пiсля ганяння треба було знову трошки погодувати [голубів] (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. ганяння — ГАНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ганя́ти. Одно ганяння з ранку і до ночі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. ганяння — Ганяння, -ня с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.  Словник української мови Грінченка