гаратнути

гара́тнути

-ну, -неш, док., перех., діал.

Однокр. до гаратати.

Значення в інших словниках

1. гаратнути — гара́тнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гаратнути — ГАРА́ТНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до гара́тати; ударити. – А ти не втерпів і гаратнув його каменюкою по маківці? (Ірина Вільде); – Моя курка під плотом догори ногами лежить. Уже й застигла. Чи хтось лихий палицею гаратнув, чи підсипав трутки (І.  Словник української мови у 20 томах
3. гаратнути — ГАРА́ТНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Однокр. до гара́тати. — А ти не втерпів і гаратнув його каменюкою по маківці? (Вільде, Сестри.., 1958, 90).  Словник української мови в 11 томах